Шевченко Юхим Юхимович - завідуючий початковою школою з 01.04.1944 - 02.09.1946рр. Закінчив педагогічний технікум, вчитель початкових класів. Пройшло лише два тижні після звільнення села від німецько-фашистських загарбників і вже 01 квітня 1944 року почала працювати початкова школа, завідувачем якої до вересня 1946 року був Шевченка Ю.Ю. Працювати в той час у школі - є подвигом. Голод, розруха, напівроздягнені та голодні діти прийшли до школи. Для них Юхим Юхимович був і наставником - навчав грамоти разом, з педагогічним колективом, і батьком — піклувався про кожну дитину, як про свою рідну, і лікарем - переймався бідами і болями зранених війною дитячих душ. Умови праці та навчання складні: переповнені класи, де в одному класі здобували початкову освіту діти різного віку. Навчаються за столами, сидячи на довгих лавах, освітлення: каганці, зрідка фонарі. Немає підручників, паперу, чорнила (робили його з соку бузини), ручок, одягу, взуття. Але діти біжать до школи, ловлять кожне слово педагога, їхні сердечка сповнені щирої поваги та любові до вчителя, вони навчаються грамоти та вивчають абетку життя.
Мосендз М.Т. 1946-49 рр. - завідуюча початковою школою 1946 -1949 рр. Педагог за покликанням, мудра, досвідчена людина. їй довелося працювати майже в тих самих умовах, що і попереднику. Тільки-но школа почала ставати в нормальне русло роботи, як нове випробування звалилася на дитячі голівки - рік 1947 рік голодовки. Школа, як і в післявоєнний період, опалюється соломою, кирпичем (зроблений із гною), соняшничинням, кукурудзинням, які іноді приносять батьки. Освітлення - гасові лампи. Діти пухнуть від голоду, вимирають цілі сім’ї. Державою організовано при школі "гарячі сніданки" — все таки якийсь харч. Дехто тільки ним і вижив. Строго за рознарядкою відділу освіти школа отримує нові підручники (хоч один на клас для вчителя), зошити, шкільне приладдя, класні дошки, парти, крейда. Можна придбати шкільне приладдя, ручку, перо, олівець. Здається, що це дріб'язок, але тай це те, без чого не можна було навчатися. Очолювана мудрим, досвідченим педагогом школа вистояла. Багато учнів, які вчилися в ті роки стали лікарями, вченими, педагогами, військовими, агрономами, інженерами, славними хліборобами, працівниками сільського господарства, які за свою працю отримували високі нагороди Батьківщини.
Гольберт Євгенія Григорівна - директор семирічної школи 1949-1955 рр. Закінчила педагогічний інститут, вчитель історії. В 40-х роках по розподілу учбового закладу працює в сільській школі Вільшанського району. В час Великої Вітчизняної війни вчителює в Середній Азії, а після звільнення України з 1944 року – у с. Юзеполь Вільшанського району. Молода, енергійна, розумна жінка з двома малолітніми дітками, чоловік загинув на війні, з 1949 по 1955 роки працює директором Добровеличківської семирічної школи. Приміщення школи мале, дітей багато, заняття організовано у дві зміни, матеріальне забезпечення мізерне. Тому докладала багато зусиль, щоб діти та вчителі відчували мінімум незручностей. Вона володіла організаторськими здібностями, була чуйною, доброю, вимогливою, але разом, з тим і справедливою.
Меделян Яків Петрович - директор восьмирічної школи 1955-1960рр. Педагогічну діяльність розпочав вчителем математики у довоєнні роки. В роки Великої Вітчизняної війни — командир радіовідділення. Був двічі поранений. Нагороджений багатьма медалями. З 1945 року працює завучем, директором у школах району. Закоханий у свою справу, свої знання спрямовує на реалізацію поставленої мети: навчати та виховувати молоде покоління для майбутнього. Ставши директором семирічної школи, а потім завучем, маючи великий педагогічний та життєвим досвід, докладав максимум зусиль на навчання та виховання дітей. В навчальному та виховному процесі школи сталися великі зміни, створено ГПД. Організовано дворазове харчування всіх учнів школи. Довелося самовдосконалюватися, бути наставником молодих педагогів. Мудрі поради Якова Петровича назавжди запам'яталися тим, кого навчав, кому допоміг в роботі, в житті.
Бондаренко Федір Парамонович - директор школи 1960 - 1973рр. Директор школи з довоєнних років. Йому уготовано долею бути наставником, вчителем, керівником. За фахом — вчитель української мови і літератури. В 1940-1945 роках перебуває у лавах Червоної Армії. В роки Великої Вітчизняної війни служив у зенітно-кулеметному полку, учасник оборони Сталінграда, звільнення України. Нагороджений багатьма медалями та орденами. З 1945р.- директор школи, завідуючий райвно. З 1962 року - директор восьмирічної школи. Ерудований, розумний наставник, вчитель. Його завжди цікаві уроки наповнені змістом і мелодійністю української мови. Вмілий керівник, організатор запроваджує вивчення та впровадження в роботу школи нових методів, педагогічних досягнень кращих вчителів сучасності, почали запроваджуватись технічні засоби навчання.
Височанська Тамара Семенівна - директор школи 1973 —1981рр. Народилася та виховувалась у сім'ї вчителя. Середню школу закінчила із золотою медаллю. Вчитель фізики та математики, закінчила з відзнакою Кіровоградський педінститут. Вчитель математики, голова райкому профспілки освітян району, восьмирічної, а згодом, середньої школи. Її робота завжди була поставлена на високому рівні. На посаді директора школи зарекомендувала себе професійно умілим, мудрим керівником. Школа стала на вищий ступінь свого розвитку. У 1975 році учні школи вперше переступили поріг новозбудованої школи. Її побудували за кошти колишнього колгоспу ХХІІ з’їзду КПРС, який тоді очолював Оченаш Іван Якович. Просторі класи, нові меблі, комплекти технічних засобів. Педагоги використовують новітні технології у навчанні і вихованні учнів. Запроваджено кабінетну систему навчання. Під керівництвом ініціативного директора весь учнівський та педагогічний колективи школи налагоджують дружні зв'язки з школами союзних республік, обмінюється досвідом своєї роботи з колегами дружньої Болгарії м. Толбухіно. Це дало можливість створити кімнату Інтернаціональної дружби. За ініціативи та під керівництвом Тамари Семенівни створено в школі кімнати В.І.Леніна, Трудової і бойової слави.
Пузирей Жанна Григорівна - директор школи 1981 - 1999рр. Донька батьків -педагогів, за покликом душі і серця — педагог. Закінчила Уманський педінститут. Працює вчителем математики у школах району, методистом районного методичного кабінету, вихователем ГПД. Очоливши педагогічний колектив восьмирічної школи, ставить на високий рівень майстерність вчителя, вболіває за знання учнів, продовжує та удосконалює кращі традиції школи. Погляди сучасного перспективного директора постійно були спрямовані у майбутнє, на розвиток освіти та впровадження в роботу школи нових ідей, освітянських надбань. Результатом кропіткої роз'яснювальної роботи директора серед громадськості та керівників району є реорганізація восьмирічної школи у середню. Здійснилася та заповітна мрія. Батьки і діти, котрі навчаються в цій школі, безмежно вдячні Ж.Г.Пузирей за її вклад і розвиток школи.
Ковальська Катерина Борисівна - директор школи 1999 — 2002рр. На зміну старшому поколінню прийшло нове, молоде, енергійне, сповнене ентузіазму, нових поглядів, ідей. Саме такою є випускниця школи Ковальська Катерина Борисівна. Закінчивши восьмирічну школу, вчиться в Олександрійському педучилищі, що носить ім'я відомого педагога В.О.Сухомлинського. Працює на Дніпропетровщині, в Якутії, в сільській школі свого району. Удосконалює свою професійну майстерність, заочно здобуває вищу освіту. Вчитель, потім, директор середньої школи №2. Зайнявши посаду директора, Катерина Борисівна влила свіжий струмінь в життя школи. Змінено внутрішній інтер'єр школи: світлі панелі, оновлено вестибюль, коридори, класи, учительську, кабінет директора, що стало особливо гарним в поєднанні з виробами із дерева. Багато насаджено квітів. Згодом ініціативний директор озаступником голови РДА з соціальних питань. В даний час — директор Добровеличківської школи-інтернат.
Бойченко Вікторія Юріївна - директор школи з 2002 р. Рік 1991. Перші випускники середньої школи № 2. Серед них Вікторія Юріївна. Без вагань обирає професію вчителя англійської мови. Закінчивши Кіровоградський педінститут, працює спочатку в сільській, потім в рідній середній школі, згодом ставши її директором. Подих сучасності не залишає стіни школи. Молодий директор живе життям та проблемами учнів. Тому навчально-виховна робота школи направлена на всебічний розвиток творчої особистості. Педагогічний колектив працює над реалізацією проблеми "Особистісно-орієнтований урок, як засіб розвитку творчості вчителя та учня". 2004 рік - нова сторінка в історії школи. її реорганізовано у НВК "ЗОШ І-ІІІ ст. № 2 - гімназія" з поглибленим вивченням англійської мови. На базі школи працює комп'ютерний клас, інформатика вивчається з 5 класу. Не малих зусиль докладено директором для того, щоб на базі школи працював локальний центр Київського Відкритого університету розвитку людини "Україна". Започатковано щорічні звітні концерти у РБК, які проходять на високому мистецькому рівні.
Козеровська Надія Іванівна – директор школи–гімназії з 2012 року. Талановитий педагог і організатор, учитель початкових класів, випускниця восьмирічної школи. Закінчивши восьмирічну школу, пішла навчатися до Олександрійського педагогічного училища імені В.О.Сухомлинського. Після його закінчення поступила до Кіровоградського педінституту на вчителя початкових класів. Прийшла працювати в рідну школу вихователем, а потім вчителем. Так доля розпорядилася, що Надія Іванівна багато років пропрацювала вчителем у Якутії, а потім знову повернулася в рідні шкільні стіни. І знову долею потрапляє в Добровеличківську школу-інтернат, а з відти – у відділ освіти на посаду інспектора райвно. У 2012 році Надію Іванівну радо зустріла наша школа. Надія Іванівна – людина розумна, спокійна, стримана, скромна, тактовна. У спілкуванні з учнями і вчителями вона підходить до кожного з урахуванням характеру, проявляє співчуття, а іноді підтримує усмішкою та жартом.
Гольберт Євгенія Григорівна - директор семирічної школи 1949-1955 рр. Закінчила педагогічний інститут, вчитель історії. В 40-х роках по розподілу учбового закладу працює в сільській школі Вільшанського району. В час Великої Вітчизняної війни вчителює в Середній Азії, а після звільнення України з 1944 року – у с. Юзеполь Вільшанського району. Молода, енергійна, розумна жінка з двома малолітніми дітками, чоловік загинув на війні, з 1949 по 1955 роки працює директором Добровеличківської семирічної школи. Приміщення школи мале, дітей багато, заняття організовано у дві зміни, матеріальне забезпечення мізерне. Тому докладала багато зусиль, щоб діти та вчителі відчували мінімум незручностей. Вона володіла організаторськими здібностями, була чуйною, доброю, вимогливою, але разом, з тим і справедливою. 
Меделян Яків Петрович - директор восьмирічної школи 1955-1960рр. Педагогічну діяльність розпочав вчителем математики у довоєнні роки. В роки Великої Вітчизняної війни — командир радіовідділення. Був двічі поранений. Нагороджений багатьма медалями.
Бондаренко Федір Парамонович - директор школи 1960 - 1973рр. Директор школи з довоєнних років. Йому уготовано долею бути наставником, вчителем, керівником. За фахом — вчитель української мови і літератури. В 1940-1945 роках перебуває у лавах Червоної Армії. В роки Великої Вітчизняної війни служив у зенітно-кулеметному полку, учасник оборони Сталінграда, звільнення України. Нагороджений багатьма медалями та орденами. З 1945р.- директор школи, завідуючий райвно. З 1962 року - директор восьмирічної школи. Ерудований, розумний наставник, вчитель. Його завжди цікаві уроки наповнені змістом і мелодійністю української мови. Вмілий керівник, організатор запроваджує вивчення та впровадження в роботу школи нових методів, педагогічних досягнень кращих вчителів сучасності, почали запроваджуватись технічні засоби навчання. 
Височанська Тамара Семенівна - директор школи 1973 —1981рр. Народилася та виховувалась у сім'ї вчителя. Середню школу закінчила із золотою медаллю. Вчитель фізики та математики, закінчила з відзнакою Кіровоградський педінститут.
Пузирей Жанна Григорівна - директор школи 1981 - 1999рр. Донька батьків -педагогів, за покликом душі і серця — педагог. Закінчила Уманський педінститут. Працює вчителем математики у школах району, методистом районного методичного кабінету, вихователем ГПД.
Ковальська Катерина Борисівна - директор школи 1999 — 2002рр. На зміну старшому поколінню прийшло нове, молоде, енергійне, сповнене ентузіазму, нових поглядів, ідей. Саме такою є випускниця школи Ковальська Катерина Борисівна.
Бойченко Вікторія Юріївна - директор школи з 2002 р. Рік 1991. Перші випускники середньої школи № 2. Серед них Вікторія Юріївна. Без вагань обирає професію вчителя англійської мови. Закінчивши Кіровоградський педінститут, працює спочатку в сільській, потім в рідній середній школі, згодом ставши її директором.
Козеровська Надія Іванівна – директор школи–гімназії з 2012 року. Талановитий педагог і організатор, учитель початкових класів, випускниця восьмирічної школи.
