Сьогоднішній наставник повинен взяти кращі зерна педагогічних надбань минулих років. Серед сіячів розумного, доброго, вічного, які увійшли в історію нашої школи  можна назвати:

Заслуженого вчителя України Коляду Надію Семенівну.
Відмінників народної освіти Височанську Тамару Семенівну, Літвін Надію Дмитрівну, Сологуб Галину Миколаївну, Пузирей Жанну Григорівгу, Фіщенко Олену Гаврилівну, Тущенко Валентину Іванівну, Оверчук Раїсу Андріївну, Піщану Ганну Григорівну, Журбу Галину Володимирівну, Дромашко Галину Анатоліївну, Каблуку Тетяну Миколаївну, Виштикайло Ларису Миколаївну.
Старших вчителів – Пузирей Жанну Григорівну, Височанську Тамару Семенівну, Тущенко Валентину Іванівну, Куліш Галину Іванівну, Дромашко Галину Анатоліївну, Піщану Ганну Григорівну, Каблуку Тетяну Миколаївну, Михайленко Тетяну Юріївну, Павульську Світлану Анатоліївну.
Вчителів–методистів – Літвін Надію Дмитрівну, Федорченко Галину Іванівну, Коляду Надію Семенівну, Оверчук Раїсу Андріївну, Дромашко Галину Анатоліївну.
Серед педагогів є такі, які віддали школі 35-50 років свого життя – Каблука Тетяна Миколаївна, Федорченко Галина Іванівна, Зима Ганна Федорівна, Виштикайло Лариса Миколаївна.
Сьогоднішні вчителі школи, а це переважно її вчорашні випускники, намагаються зробити все можливе, щоб продовжити традиції своїх наставників. Вчителі  школи керуються істиною, що кожна людина, ким би вона не стала, проходить через розум і серце вчителя, і своє серце сьогодні і в день прийдешній вони віддають дітям. Хочу розповісти в своїй роботі про вчителів, які заслуговують на довгу і вічну пам’ять своїх учнів.

Заслужений учитель України Коляда Надія Семенівна

Народилася в сім'ї вчителя, середню школу закінчила із золотою медаллю. Розумна, допитлива, старанна студентка факультету англійської мови зараховується в групу перекладачів. Диплом з відзнакою та посвідчення про проходження курсу військового двостороннього перекладу з оцінкою "відмінно" вручено молодому спеціалісту Кіровоградського педінституту.
Ось як Надію Семенівну характеризують її колишні колеги.
Трудову діяльність розпочала в 1967 році вчителем англійської мови у восьмирічній школі.
Коляда Н.С. - учитель за покликанням, справжній майстер своєї справи. Глибокі фахові знання, уміння донести їх до кожної дитини, висока професійна майстерність поєднані з постійною вимогливістю до себе, бажанням самовдосконалюватись стали сходинкою до п'єдесталу визнання: кращий учитель району.
Вчитель-методист проводила кожен урок захоплююче, на одному подиху, застосовуючи різні методи, форми і прийоми роботи. Досвідчений педагог домагалася максимальної цілеспрямованості і результативності, створювала оптимальні умови для сприйняття, осмислення і запам'ятовування навчального матеріалу, формувала стійкий інтерес до вивчення іноземної мови, 36 років свого життя віддала Надія Семенівна рідній школі, своїм учням.
На уроках у вчительки завжди була доброзичлива атмосфера, що привертала дітей до спілкування на англійській мові, вона постійно підтримувала і заохочувала бажанням висловитися: «Молодець! Дуже цікава відповідь.» Учні знали, якщо вони зроблять помилку при відповіді, вчитель виправить її тактовно, не образить їхньої гідності.
Надія Семенівна постійно застосовувала різні види навчання, виготовляла різноманітні картки, пам’ятки, давала поради школярам, намагалася допомогти так, щоб відстаючі учні проявили максимум самостійності, могли підвищити свої знання і вміння.
Творча, наполеглива праця Коляди Надії Семенівни високо була оцінена колективом. Вона нагороджена грамотами райвно, Почесною Грамотою Міністерства освіти УРСР, Почесною Грамотою СРСР. За самовіддану працю держава високо оцінила вчителя – 19 грудня 1992 року їй присвоєно звання «Заслужений вчитель України».

Учитель приходить до школи, щоб залишити вогник у дитячих очах, щоб не залишити байдужими дитячі душі, щоб забарвити навчання радістю, щоб школа стала для дітей рідною. Коли тільки-но починаєш працювати, здається, що тебе розуміють усі вихованці. І якщо згодом виявляється, що це не так, починаєш шукати те, що має зацікавити дітей.
Це для дорослих школа – робота, а для учнів – їхнє життя із зимами, веснами і канікулами, їхнє дитинство. Кожен приходить до школи зі своїм баченням світу.
Для Дромашко Галини Анатоліївни найголовніше – зробити дітей духовно багатими.

 

Галина Анатоліївна завжди ішла в ногу з часом і постійно задовольняла запити високоерудованих і допитливих учнів, не залишалася на старих позиціях і ніколи не зупинялася на досягнутому. Учитель не тільки високої теоретичної підготовки й практичних умінь та навичок, які вона передавала учням, а й глибокого усвідомлення тих проблем, які ставить перед школою людство: виховати високоморальну, всебічно розвинену особистість. Творчий пошук – ось головний пріоритет Галини Анатоліївни.
Цей учитель навчає дітей роз’язувати навчальні та життєві задачі творчо, а до кінця навчання, щоб дитина «пізнала себе» - оцінила свої слабкі та сильні сторони для прийняття самого в житті рішення – ким та яким бути.
І це дало змогу Дромашко Г.А. побачити наскільки талановиті її учні, зрозуміти, наскільки велике їхнє бажання розвивати свої здібності, наскільки безмежні їхні можливості; у них є чому навчитись. Не дарма своїм життєвим кредо учитель обрала собі слова: «Навчаю доти – доки вчуся сама!»
Метою роботи Галини Анатоліївни є: шляхи дослідження інтелектуальних та творчих особистісних якостей учнів домогтися диференціації, впливу на розвиток кожної дитини з урахуванням її інтересів, мотивів, системи цінностей; стимулювати розвиток здібностей кожної особистості.
Тому, йдучи в ногу з часом, у своїй практиці впроваджувала новітні комп’ютерні технології, проекти, методи навчання. Користувалася заслуженим авторитетом серед батьків, колег, учнів.

Федорченко Галина Іванівна - людина творча, високої відповідальності, запальна, енергійна і, водночас, ввічлива та доброзичлива. Ця жінка – велика патріотка своєї школи, хранительниця шкільної історії.
Народилася Галина Іванівна у тяжкі передвоєнні роки. Дитячі роки відібрала Велика Вітчизняна війна.

Закінчила Федорченко Г.І. Олександрійське педагогічне училище, потім Уманський педагогічний інститут імені П. Тичини – вчитель початкових класів; три курси Московського університету народного мистецтва факультет художнього оформлення.
Почала свою трудову діяльність з 15 вересня 1963 року. Працювала і вихователем групи продовженого дня, і вчителем початкових класів, і вчителем образотворчого мистецтва, а нині вже на заслуженому відпочинку, але все одно працює в рідній школі секретарем.
У 2013 році Галина Іванівна відсвяткувала 50 років своє трудової діяльності. Нелегкі тернисті стежини стелила їй доля. Зустрічі, розлуки, радощі й печалі, втрата рідної дитини – це все було на її шляху. Мужня джерельна душа наснажує і окрилює її. Вона твердо вірить у світле майбутнє своєї долі, матінки землі.
Про цього вчителя можна сказати багато теплих і щирих слів. Ця жінка має високий рівень професіоналізму, ініціативна, творча, завжди приходить на допомогу. Галина Іванівна займається науково-пошуковою роботою по історії школи і внесла великий внесок у її розвиток.
За сумлінну працю Міністерство освіти СРСР і Центральний Комітет профспілки працівників освіти нагородили Федорченко Г.І. почесним знаком «Переможець соцзмагання», удостоєна звання «Ветеран праці», медаллі «Ветеран праці», «Вихователь-методист».